Обов’язок платників податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1ПКУ).
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платники податку на прибуток використовують дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі – Закон № 996) застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Юридичні особи – платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним пп. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до Закону № 996, первинний документ – це документ, що містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону № 996).
Первинні документи – документи, створені в письмовій або електронній формі, містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи на їх проведення, що визначено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 № 88.
У вищевказаних документах наводиться перелік обов’язкових реквізитів, які повинні містити первинні документи. Тільки за наявності в документі таких реквізитів він має юридичну силу.
До первинних документів, зокрема, відносяться: витратні накладні; акти виконаних робіт; платіжні доручення; касові ордери; платіжні квитанції, бухгалтерські довідки; рахунки-фактури (інвойси) і тому подібне. Ці документи містять відомості про відповідну господарську операцію.
(Джерело: ОВПП ДПСУ)