Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон) для платників, зазначених у статті 4 Закону, ставка встановлюється у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати (станом на 01.01.2021 року 6000 грн.) встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Не застосовується мінімальна зарплата для нарахування єдиного внеску у наступних випадках:
- до заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи – базою нарахування єдиного внеску є фактично отриманий дохід незалежно від його розміру;
- до заробітної плати працівника – інваліда, який працює на підприємстві, в установі або організації, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, де застосовується ставка 8,41%;
- до заробітної плати (доходу) працівників всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де застосовується ставка 5,3%;
- до заробітної плати (доходу) підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів, де застосовується ставка 5,5% (для працюючих інвалідів);
- якщо працівника прийнято не з першого робочого дня та звільнено не останнім робочим днем звітного місяця;
- якщо працівник повний місяць перебуває у відпустці без збереження заробітної плати – база нарахування єдиного внеску відсутня;
- для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці – єдиний внесок у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних визначається після надання листка непрацездатності).
(Джерело: ДПС у Рівненській області)