Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни, зокрема, до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, згідно з якими платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з 01 липня 2020 року з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку)).
Статтями 269 та 270 ПКУ встановлено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно з абзацами першим та третім п. 286.1 ст. 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Тобто, у платників єдиного податку 2-ї – 3-ї груп, які набули у власність або у постійне користування земельну ділянку та надають її та/або нерухоме майна, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду, з 01.07.2020 виникає обов’язок сплачувати земельний податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах за всю земельну ділянку.
За матеріалами «ЗІР: категорія 111.02»