Відповідно до листа Мінпраці від 13.05.2010 №140/13/116-10 ведення Табеля є обов’язковим, як для великих так і малих підприємств. Табель обліку робочого часу – поіменний список усіх працівників підприємства чи організації з відмітками про використання робочого часу протягом облікового періоду. Табель ведеться в електронному та паперовому вигляді, у тому числі прийнятих тимчасово чи на сезонну роботу, а також учнів, прийнятих на період виробничої практики з оплатою праці. Фізичні особи, які працюють на підставі цивільно-правових договорів, не табелюються. Кожному працівникові надається табельний номер.
Табель відкривається першого числа кожного місяця і передається в бухгалтерію двічі на місяць для розрахунків за першу половину місяця (аванс) та розрахунку заробітної плати за місяць.
Якщо кількість працівників є невеликою, Табель ведуть фахівці бухгалтерії.
На великих підприємствах Табель ведуть кадровики або навіть уводиться така посада як табельник (коли багато цехів, структурних підрозділів, різні умови робочого часу тощо). Також ці функції можуть покладатися на керівників підрозділів.
Після закінчення місяця за Табелем підраховують загальну кількість надурочних і нічних годин, вихідних і святкових днів. Визначають загальну кількість днів та годин неявок на роботу.
Під час запровадження підсумованого обліку робочого часу розробляються графіки роботи, за якими тривалість роботи протягом тижня не може перевищувати встановлену законодавством норму (40 годин на тиждень). Тривалість роботи протягом встановленого облікового періоду має відповідати тривалості роботи за цей же період у працівників з 5-денним робочим тижнем.
Тобто, ведення табелю обліку використання робочого часу є обов’язковим для всіх. Неведення табеля – порушення трудового законодавства про працю України, зокрема норм частини 2 статті 10 Закону України «Про оплату праці».
(Джерело: Держпраці у Рівненській області)