Згідно з п. 2.1 розділу ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 577, під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти:
1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;
2) податковий борг фізичної особи, яка:
– визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
– померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
– понад 720 днів перебуває у розшуку;
3) податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст. 102 глави 9 розділу II ПКУ;
4) податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Такий факт непереборної сили підтверджується, як правило Торгово-промисловою палатою України – про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України , уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, – при настанні обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави або висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини.
5) податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків – на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
У випадках, передбачених пп. 4 п. 2.1 розділу II Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов’язково додаються документи, зазначені в пп. 4 п. 2.1 розділу II Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним (п. 4.1 розділу IV Порядку).
За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) податкового органу за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п. 4.2 Порядку).
Структурний підрозділ, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал (п. 4.4 Порядку).
Крім того, згідно ст. 97 ПКУ безнадійним вважається також борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.
Порядок списання такого податкового боргу визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1231 «Про затвердження Порядку списання непогашених грошових зобов’язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством».
(Джерело: ДПС у Тернопільській області)