Відповідно до п. 3 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання» із змінами (далі – Порядок № 841), Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника ПДФО, що надав кошти під звіт.
При цьому, якщо під час службового відрядження платник ПДФО отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає Звіт і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження. Відрядженій особі – платнику ПДФО, який застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку Звіту не перевищив десяти банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може продовжити такий строк до двадцяти банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами) (абзац четвертий п. 3 Порядку № 841).
Згідно з п. 6 Порядку № 841 Звіт складається платником ПДФО (підзвітною особою), що отримала такі кошти на підприємствах або у самозайнятої особи.
Оскільки документи, що підтверджують витрати понесені підзвітною особою під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника ПДФО, подаються разом зі Звітом, то датою формування податкового кредиту на підставі ПН та інших документів, які дають право на формування податкового кредиту без отримання ПН, є дата подання авансового звіту.
(Джерело: ДПС у Дніпропетровській області)