Відповідно до п. 240.7 ст. 240 Податкового кодексу України (для платників податку за викиди двоокису, якими згідно з п. 240.1 ст. 240 ПКУ є юридичні особи під час виконання господарських операцій якими здійснюються викиди на окремих джерелах забруднення, визначено граничний обсяг викидів двоокису вуглецю у розмірі 500 тонн за рік, після досягнення якого юридичні особи декларують свої податкові зобов’язання за обсяги викидів двоокису вуглецю у тому звітному податковому періоді, коли таке перевищення відбулося.
З 1 січня 2019 року ставку податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами з 0.41 грн/тонну підвищено до 10 грн/тонну.
Форма податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є, зокрема, додаток 1, в якому здійснюється розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
При заповненні декларації з екологічного податку слід враховувати пропозиції, викладені у листах ДФС:
- від 16.01.2019 № 1422/7/99-99-12-03-04-17, стосовно обов’язковості складання платниками екологічного податку окремого додатка 1 до Декларації, в частині зобов’язань за викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (далі – Викиди двоокису вуглецю) за кодом 19011000;
- від 26.04.2019 № 13932/7/99-99-12-03-04-17 щодо особливостей податкового адміністрування екологічного податку за Викиди двоокису вуглецю з умовним прикладом розрахунку (обчислення) обсягів Викидів двоокису вуглецю.
Для виправлення помилково зазначених обсягів викидів двоокису вуглецю разом з обсягами викидів інших забруднюючих речовин в одному додатку після настання граничного терміну подання звітності платником екологічного податку подається уточнююча декларація за відповідний звітний (податковий) період разом із двома уточнюючими додатками.
(Джерело: ДПС у м. Києві )