Підпунктом 31 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» передбачено, що відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку матері або іншій особі, зазначеній у ч. 3 ст. 18 цього Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території.
Карантин — адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року № 1645-ІІІ з наступними змінами і доповненнями).
Процедура надання відпустки у зв’язку із запровадженням карантину включає наступні етапи:
- визначається коло осіб, які мають право на відпустку на період оголошення карантину.
Законодавством визначено коло осіб, яким може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на період оголошення карантину: матір, батько, баба, дід, інші родичі, які фактично доглядають за дитиною; особа, яка усиновила дитину; особа, яка взяла під опіку дитину; один із прийомних батьків; один із батьків-вихователів. Така відпустка має переваги та недоліки. Перевага відпустки без збереження заробітної плати полягає у тому, що на період карантину особа у законному порядку має змогу перебувати зі своєю дитиною вдома під час карантину, а недолік – особа не отримує у цей період заробітну плату.
- з’ясовуються підстави для надання відпустки.
Період, на який оголошено карантин, має бути підтверджений документально. Це може бути рішення щодо тимчасового призупинення навчального процесу у навчальних закладах та установах освіти. Запровадження карантину через перевищення епідемічного порогу захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції оголошується органами місцевого самоврядування. Загальноосвітні навчальні заклади у зв’язку з цим видають накази про призупинення навчального процесу.
На практиці документами, що підтверджують оголошення карантину, для працівників, які хочуть оформити відпустку без збереження заробітної плати, можуть бути довідки з навчальних закладів або копії наказів про призупинення навчального процесу.
- отримання заяви працівника.
Якщо працівник бажає отримати відпустку на період карантину, він має подати заяву про надання такої відпустки, до якої долучити копію свідоцтва про народження дитини.
- з’ясування підстав для надання відпустки.
Ознайомившись із заявою працівника про відпуску та документами, долученими до неї, роботодавець зобов’язаний видати наказ (розпорядження) про надання відпустки (наказ про надання працівнику відпустки без збереження заробітної плати на період оголошення карантину). Строк, на який надається відпустка п. 31 ч. 1 ст. 25 Закону «Про відпустки» передбачено, що відпустка без збереження заробітної плати надається на період оголошення карантину на відповідній території.
Оскільки весь період карантину може тривати кілька тижнів і за потреби може продовжуватися та запроваджуватися кілька разів протягом року, така відпустка може бути продовжена та надаватися стільки разів, скільки впродовж року буде відповідних подій.
Крім того, роботодавці за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові трудові та соціально-побутові пільги для працівників, зокрема, інші види оплачуваних відпусток або відпусток більшої тривалості, ніж встановлено законодавством, на умовах, визначених у колективному договорі.
(Джерело: Держпраці в Івано-Франківській області)