Які податкові наслідки компенсації роботодавцем найманому працівникові вартості проїзду до місця роботи та/або з роботи до дому

Положеннями Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами і доповненнями (далі –— КЗпП) передбачено випадки, коли роботодавець зобов’язаний компенсувати (відшкодувати) найманому працівнику витрати на проїзд, а саме:

  • у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість (ст. 5¹ КЗпП);
  • у зв’язку зі службовими відрядженнями (ст. 121 КЗпП).

Компенсація вартості проїзду з інших обставин може здійснюватися за рішенням керівника підприємства. У цьому випадку така компенсація вважається додатковим благом найманого працівника відповідно до пп. 14.1.47 ст. 14 ПКУ.

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається сума доходу у вигляді додаткового блага (пп. 164.2.17 ст. 164 ПКУ).

Тобто, враховуючи те, що проїзд найманого працівника до місця роботи та/або з роботи до дому не пов’язано із виконанням ним трудових функцій та не підпадає під дію КЗпП, то у разі прийняття керівником підприємства рішення щодо виплати компенсації за проїзд працівнику, сума такої компенсації буде оподатковуватися ПДФО на підставі пп. 164.2.17 ст. 164 ПКУ.

(Джерело: ДПС у Дніпропетровській області)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *