Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588, зареєстрованим в Мін’юсті 29.12.2011 за № 1562/20300 (зі змінами).
Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
Так, згідно з пунктом 7.2 розділу VII Порядку № 1588 для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП.
Також взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі повідомлення за формою № 20-ОПП, поданого платником податків відповідно до розділу VIII Порядку № 1588 за основним місцем обліку, та якщо у такому повідомленні платник визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування.
Розділ 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» повідомлення за формою № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення цього розділу (додаток до повідомлення за формою № 20-ОПП), згідно з якою у графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається, зокрема: 8 — орендується; 9 — здається в оренду.
У графі 10 «Вид права на об’єкт» зазначається, зокрема: 1 — право власності; 2 — право володіння; 3 — право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 — право господарського відання; 5 — право оперативного управління; 6 — право постійного користування; 7 — право довгострокового користування або оренди; 8 — право короткострокового користування, оренди або найму; 9 — іпотека; 10 — довірче управління майном.
Графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: номер кузова транспортного засобу — для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу — для вантажного автомобіля та причепа).
(Джерело: ОВПП ДПСУ)
