Верховний Суд визнає, що на продавця, який у межах ¬цієї справи є позивачем, покладено обов’язок здійснювати реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. При цьому п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ встановлює юридичну відповідальність за порушення платником ПДВ граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної.
Відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ, штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
При цьому для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов’язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та водночас повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тому Суд погоджується з висновком, що визначені п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ винятки не підпадають під правовідносини, у межах яких до позивача спірним ППР було застосовано штрафні санкції, оскільки такі податкові накладні виписані на постачання товарів неплатникам податку. Та обставина, що, на думку Товариства, несвоєчасна реєстрація накладних не порушує жодних прав контрагентів, не впливає на обов’язок реєстрації постачальником товарів податкових накладних в ЄРПН та не звільняє від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію відповідних податкових накладних у вказаному реєстрі.
(Джерело: постанова ВС від 10.12.2019 р. у справі № 540/830/19)
