Верховний Суд вважає, що при перевірці обставин, які вказують, що основною метою укладення платником податків угоди (операції) було не отримання результатів підприємницької діяльності, а отримання податкової економії, податкові органи повинні довести, що така угода (операція) не має будь-якої розумної мети з позиції господарської необхідності її укладення і виконання, а має на меті лише зменшення податкових зобов’язань, та (або) є частиною схеми, основною метою якої є отримання незаконної податкової вигоди.
При цьому необхідно враховувати, що положення чинного законодавства не обмежують саме право платників податків проводити свої господарські операції так, щоб податкові наслідки були мінімальними. Проте в обраному платником податків варіанті угоди (операції) не повинна бути присутньою ознака штучності, яка позбавлена господарського сенсу.
(Джерело: постанова ВС від 04.12.2019 р. у справі № 826/5942/18)
