Нормами пп. 170.2.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) передбачено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим фізичною особою від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 ПКУ (крім операцій з деривативами). При цьому фізичній особі, яка отримує інвестиційний прибуток, необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі — Декларація). Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО), отриманих від операцій з інвестиційними активами, здійснюється у Додатку 1 до Декларації.
Податкова Декларація подається до контролюючого органу за місцем реєстрації фізичної особи за базовий звітний період, що дорівнює календарному року для фізичних осіб — платників ПДФО — до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.
Якщо договір купівлі-продажу інвестиційного активу, укладений у звітному році, а кошти від продажу інвестиційного активу фактично надійдуть у наступному році, то платнику ПДФО необхідно задекларувати дохід у вигляді інвестиційного прибутку за підсумками року, в якому фактично отриманий такий дохід. Аналогічний підхід використовується і у випадках часткового надходження коштів на протязі декількох років при продажі інвестиційного активу.
Після подачі Декларації фізична особа сплачує ПДФО за ставкою 18 % та військовий збір за ставкою 1,5 %. Звертаємо увагу, що не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, дохід, отриманий платником ПДФО протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує: у 2018 році — 2 470 грн, у 2019 році — 2 690 грн (пп. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
(Джерело: ДПС у Закарпатській області)
