ДПІ наполягає на заниженні Товариством податку на доходи фізичних осіб внаслідок неоподаткування доходу, виплаченого фізичній особі — підприємцю. Верховний Суд не підтримав позицію контролюючого органу.
Пунктом 177.8 ст. 177 ПКУ встановлено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі — підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою — підприємцем, яка отримує такий дохід, подано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги за цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця (підпункти 14.1.195 та 14.1.222 ст. 14 ПКУ).
Тобто, встановивши, що ФОП, з яким позивач мав господарські відносини у грудні 2012 року з поставки меблів, зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, що підтверджено наявним у матеріалах справи свідоцтвом про державну реєстрацію, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивач не є податковим агентом по відношенню до вказаної особи та звільнений від обов’язку утримання податку на доходи у джерела їх виплати.
(Джерело: Постанова ВС від 15.10.2019 р. у справі № 815/8165/13-а)
