Суди попередніх інстанцій наголосили, що податковим органом як суб’єктом владних повноважень не доведено, що господарські операції позивача є фіктивними або безтоварними; доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку товариства матеріали справи також не містять. Відповідачем не доведено недобросовісності позивача та його контрагентів, що свідчить про відсутність перешкод для формування даних податкового обліку.
Посилання податкового органу як на підставу для відмови в позові, на аналіз податкової інформації, отриманої відносно контрагентів позивача, зокрема на відсутність у останніх умов, необхідних для здійснення такого роду господарської діяльності, відсутність достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів (складів), необхідних для здійснення спірних господарських операцій з поставки вищевказаного товару, обґрунтовано відхилено судами. Чинне податкове законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов’язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем.
Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов’язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов’язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов’язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
(Джерело: Постанова ВС від 01.10.19р. у справі №804/9072/16).
