Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що Товариством не доведено наявності розумних економічних причин (ділової мети) придбання однакових за своїм змістом консалтингових послуг, здійснення щомісячної їх оплати у розмірі 240 000,00 грн, а також будь-яких об’єктивних чинників, в силу яких Товариство було змушено організувати діяльність саме на таких умовах.
Враховуючи встановлені в ході розгляду зазначеної справи обставини ненадання документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, дефектності первинних документів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що в такому випадку надані позивачем під час перевірки та впродовж розгляду справи первинні документи не підтверджують реальність операцій, які зумовлюють зміни в структурі активів, зобов’язань та власного капіталу суб’єкта господарювання (позивача).
Оскільки під час розгляду справи не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов’язують можливість правомірного формування податкових вигід, правильним є висновок судів про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.
При цьому суди, дійшовши такого висновку, насамперед виходили із недоведеності в ході розгляду справи наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення операцій за договором, укладеним із ТОВ, що є обов’язковою умовою для можливості правомірного формування покупцем сум податкового кредиту.
(Джерело: Постанова ВС від 28.08.2019 р. у справі № 2а/0470/14612/12)
