Проведення обов’язкового аудиту передбачено для наступних організацій:
• інвестиційні фонди;
• компанії, які є учасниками ринку цінних паперів;
• фінансові установи;
• публічні акціонерні товариства;
• юридичні особи-засновники ПАТ;
• страхові компанії і товариства взаємного страхування;
• компанії-емітенти облігацій;
• компанії-емітенти цінних паперів під час ліцензування.
Крім того, даний список поповнився великими і середніми підприємствами, так як Президентом України підписано «Закон про внесення змін до Закону України” Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні “, який вступив в силу з 1 січня 2018 року, крім абзаців шостого і сьомого пункту 12 розділу I, які набирають чинності з 1 січня 2019 року.
До середніх підприємств згідно з цим законом відносяться підприємства, які не відповідають критеріям для малих підприємств і показники яких на річну дату складання фінансової звітності відповідають як мінімум двом з наведених критеріїв:
• баланс – до 20 млн євро;
• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 40 млн євро;
• середня кількість працівників – до 250 осіб.
До числа великих підприємств відносять підприємства, показники яких на річну дату складання фінансової звітності відповідають одному з двох наведених критеріїв:
• баланс – більш 20 млн євро;
• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – більш 40 млн євро;
• середня кількість працівників – більше 250 чоловік.
Проведення обов’язкового аудиту дозволено здійснювати тільки тим фірмам і аудиторам, які внесені до Реєстру аудиторів та аудиторських фірм Аудиторської палати України.
Якщо ТОВ чи ТДВ є великим або середнім підприємством, або належить до суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, або є фінансовою установою, то аудит фінансової звітності такого господарського товариства, яка підлягає оприлюдненню, належить до обов’язкового аудиту, а всю відповідальність за проведення аудиту покладено на органи управління такого товариства, оскільки відповідно до ст. 11 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” відповідальність за своєчасне та в повному обсязі подання й оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства й установчих документів.
Критерії за якими класифікуються підприємства
Законом України від 05.10.2017 р. №2164-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень) внесено зміни до ст. 2 Закону про бухоблік, а саме: додано класифікацію підприємств (крім бюджетних установ). Тепер усі підприємства можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств.
Мікропідприємства Малі підприємства Середні підприємства Великі підприємства
Ті, що одночасно задовольняють дві з таких трьох ознак: Ті, що не відповідають критеріям, встановленим для мікропідприємств, та одночасно задовольняють дві з таких трьох ознак: Ті, що не відповідають критеріям, встановленим для малих підприємств, та одночасно задовольняють дві з таких трьох ознак: Ті, що не відповідають критеріям, встановленим для середніх підприємств, та одночасно задовольняють дві з таких трьох ознак:
балансова вартість активів — до 350 тис. євро;
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 700 тис. євро;
середня кількість працівників —
до 10 осіб балансова вартість активів — до 4 млн євро;
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) —
до 8 млн євро;
середня кількість працівників —
до 50 осіб балансова вартість активів — до 20 млн євро;
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) —
до 40 млн євро;
середня кількість працівників —
до 250 осіб балансова вартість активів —
понад 20 млн євро;
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) —
понад 40 млн євро;
середня кількість працівників —
понад 250 осіб
Для розрахунку кількісного значення наведених у таблиці ознак в євро застосовується офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі курсів Нацбанку України, що встановлювалися для євро протягом відповідного року.
Звітування за Міжнародними стандартами
Звітність за міжнародними стандартами відповідно до змін, передбачених Законом № 2164, мають складати такі суб’єкти господарювання:
• підприємства, що становлять суспільний інтерес;
• публічні акціонерні товариства;
• підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення.
Нововведенням є те, що підприємства, які згідно із законодавством складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами, зобов’язані забезпечити ведення бухгалтерського обліку відповідно до облікової політики за міжнародними стандартами після подання першої фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами, що визнається такою у порядку, визначеному міжнародними стандартами.
Оприлюднення фінзвітності та обов’язковий аудит
Першим звітним періодом, за який підприємства, що зобов’язані застосовувати міжнародні стандарти, подають фінансову звітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, є 2019 р.
Законом встановлено нові підходи до розкриття суб’єктами господарювання фінансової інформації.
Вводиться вимога щодо оприлюднення окремими категоріями підприємств річної фінансової звітності на власному веб-сайті. При цьому оприлюднена фінансова звітність має бути підтверджена аудиторським висновком, що також підлягає публікації. Таку норму передбачено у ст. 14 Закону про бухоблік.
Так підприємства, мають оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським вис-новком на своїй веб-сторінці:
• не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, — підприємства, що становлять суспільний інте¬рес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення;
• не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, — великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства;
• не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, — інші фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств.
Підприємства зобов’язані забезпечувати доступність фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності для ознайомлення юридичних та фізичних осіб за місцезнаходженням цих підприємств, а також зобов’язані надавати копії фінансової звітності за запитом юридичних та фізичних осіб у порядку, передбаченому Законом про доступ до публічної інформації.
Визначається, що фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, не є конфіденційною інформацією та не належить до інформації з обмеженим доступом, крім випадків, передбачених законом. На фінансову звітність не поширюється заборона щодо поширення статистичної інформації.