ДФС України в індивідуальній податковій консультації від 03.06.2019 р. №2535/6/99-99-13-02-03-15/ІПК зазначає, що оскільки безоплатним харчуванням («громадським харчуванням», «харчуванням за принципом «шведський стіл»») забезпечуються виключно працівники товариства і продукти харчування закуповуються товариством відповідно до кількості працівників, то дохід у вигляді вартості такого харчування є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором та базою нарахування єдиного внеску.
Однак даний висновок ДФС суперечить позиції ДФС викладеній як Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» так і в наданих раніше роз’ясненнях. Так, на сьогодні в категорії 103.02 ЗІР є чинна консультація про те, що вартість святкового вечора (банкету, корпоративу), який проводиться роботодавцем для своїх працівників, не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу цих працівників. І для такого висновку є абсолютно правильна підстава, яку підтримують і суди: дохід фізичної особи може бути визнаний тільки в разі безпосереднього отримання нею будь-яких благ. Коли неможливо визначити кількість спожитих кожною особою продуктів, тобто дохід не може бути персоніфікований, то й вартість такого харчування не може розглядатися як об’єкт оподаткування. Аналогічну позицію ДФСУ раніше наводила, наприклад, у листах від 23.11.2016 р. № 25307/6/99-99-13-02-03-15, від 22.03.2017 р. № 5683/6/99-99-13-02-03-15.
Нагадаємо й інші судові рішення, що підтримують цей підхід:
- рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.04.2019 р. у справі №200/1191/19-а;
- ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 р. у справі №808/3611/16. Важливо, що Верховний Суд під час розгляду цієї справи в касаційному порядку також підтримав платника (ухвала від 10.06.2019 р. у справі №808/3611/16). Зокрема, суд зауважив таке: «Донарахування податку на доходи фізичних осіб здійснено не шляхом визначення податку з доходу, отриманого конкретною фізичною особою, а з суми, на яку надано відповідачем обіди, сплаченої підприємством. Такий підхід до визначення податкового зобов’язання податковим органом, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, не ґрунтується на нормах Податкового кодексу України. Враховуючи те, що в межах даної справи податковим органом не встановлено нарахування позивачем сум доходу у вигляді додаткового блага (чи включення таких сум до загального місячного (річного) доходу як іншого доходу) за харчування кожному працівнику та такі суми не включалися до загальномісячного оподатковуваного доходу цих працівників, то об’єкт оподаткування та база оподаткування податком на доходи фізичних осіб відсутні»;
- рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 р. у справі №810/5055/18.