Відповідно до п. 187.9 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) — це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва, та договори, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, якщо не передбачено поетапного їх здавання.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 ПКУ. Відповідно до п. 198.2 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

• дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;
• дата отримання платником податку товарів/послуг.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Таким чином, у разі якщо договір підряду не відповідає критеріям довгострокового договору (контракту), визначеним відповідно до п. 187.9 ПКУ,  платник ПДВ, який здійснює будівельні роботи за таким договором, формує податкові зобов’язання за операціями, здійсненими в рамках такого договору, за правилом «першої події», а замовник будівництва формує податковий кредит за такими операціями на підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН.

(Джерело: лист ДФС від 07.06.2019 р. № 2603/6/99-99-15-03-02-15).