Судова практика: в актах про надання маркетингових послуг має наводитися чітко визначена деталізована інформація

Акти здачі-приймання виконаних робіт, які долучені до матеріалів справи, не розкривають змісту господарської операції з надання контрагентом позивача маркетингових послуг (кількість опитуваних осіб, періоди, результати визначення динаміки продажу продукції у торговельній мережі, назви продукції, що брала участь у дослідженні, кількісний показник обсягу продажу товарів у торговельних точках тощо). Вони містять лише загальне найменування робіт (послуг) без жодної їх деталізації.

Маркетингові послуги (маркетинг) — послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків (п.п. 14.1.108 ПКУ). До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розпов­сюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Лише послуги, які забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків, можуть визнаватися маркетинговими у розумінні п.п. 14.1.108 ПКУ.

В актах про надання послуг та у звітах мають відображатись склад і характер наданих послуг, зазначатись місце і дата їх надання, а також те, у чому виражається їх результат.

Під час нового розгляду справи судам попередніх інстанцій слід дослідити договори та первинні документи бухгалтерського обліку та встановити, чи відображають вони фактичне отримання маркетингових послуг, результати вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, визначення відносної динаміки продажу продукції у торговельній мережі, досягнення розумної економічної мети, взаємозв’язок між отриманими Товариством маркетинговими послугами та його господарською діяльністю, використання маркетингових послуг як витрат на збут шляхом їх віднесення до складу собівартості реалізованої продукції.

(Джерело: Постанова Верховного Суду від 05.03.2019 р. у справі № 820/11546/15, адміністративне провадження № К/9901/31118/18).