Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань, визначених ст. 102 Податкового кодексу.
Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ (коли грошове зобов’язання може бути нараховане без дотримання строку давності), має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків, не пізніше закінчення 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, — за днем її фактичного подання.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Зазначена норма передбачена п. 102.1 ст. 102, п. 114.1 ст. 114 Податкового кодексу.
(Джерело: ДФС у Запорізькій області)