Перевезення роботодавцем працівників до місця роботи та/або з роботи до дому є для таких працівників додатковим благом на підставі пп. 164.2.17 ПКУ. Цією нормою ПКУ вказано, що додо загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником як додаткове благо, зокрема, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Також таке додаткове благо підлягає оподаткуванню військовим збором. При цьому утримувати військовий збір потрібно із суми нарахованої вартості безкоштовного перевезення без її збільшення на натуральний коефіцієнт.
Постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ.
Відповідно до цього Переліку витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв) не є базою нарахування ЄСВ.
(Джерело: лист ДФС від 02.03.2016 р. №4809/6/99-99-17-03-03-15)
Судова практика:
ДФСУ на підставі висновку Закарпатського окружного адміністративного суду видало нову ІПК від 18.09.2018 р. №4081/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, у якій зазначено, що такий дохід не є додатковим благом працівників. Водночас ДФС вважає, що вартість такого проїзду для працівників якраз і підпадає під такі інші доходи. Відповідно така сума включається до оподатковуваного доходу платника податків.