Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Кодекс податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки – з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки – протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
За результатами перевірки відповідно до статей 54, 58 Кодексу контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
При цьому податкове повідомлення-рішення повинно містити, зокрема, підставу для визначення грошового зобов’язання, посилання на норму Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов’язань платника податків; суму грошового зобов’язання, що повинен сплатити платник податку; граничні строки сплати грошового зобов’язання, попередження про наслідки несплати грошового зобов’язання, граничні строки, передбачені Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов’язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій (п. 58.1 ст. 58 Кодексу).
Порушення строку прийняття податкового повідомлення-рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності такого рішення. Якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов’язання платника податків, суму такого зобов’язання, таке рішення є правомірним, навіть у разі, коли порушено строки прийняття передбачені п. 86.8 ст. 86 Кодексу. Про зазначене свідчить наявна судова практика, зокрема ухвала Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 № 375/11/14-14
Згідно із п. 56.1 ст. 56 Кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.