З 01.01.2019 р. змінено механізм оподаткування туристичним збором та з’явилося поняття податкового агента для справляння туристичного збору.

Відповідно до нової норми в ПКУ ними можуть бути:

• юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, ФОП, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі);
• квартирно-посередницькі організації, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
• юридичні особи, які уповноважуються відповідним органом місцевого самоврядування справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідним органом.

Розмір ставки збору встановлюється рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади. Так, ставка встановлюється за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 ст. 268 ПКУ, у розмірі до 0,5% — для внутрішнього туризму та до 5% — для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

Змінено пп. 268.4.1 ст. 268 ПКУ, відповідно до якого базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 цієї статті. Відповідно до п. 268.1 ст. 268 ПКУ запроваджено авансову сплату туристичного збору податковим агентам перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі).

(Джерело:  ДФС у Хмельницькій області)