За обставинами справи оскаржуваний наказ про проведення перевірки був прийнятий на підставі п.п. 78.1.11 ПКУ та ухвали суду. Як вбачається з резолютивної частини ухвали, вказаним процесуальним документом задоволено клопотання старшого слідчого про надання дозволу на призначення документальної позапланової перевірки та надано дозвіл на призначення позапланового контрольного заходу. Отже, цим рішенням суду не було призначено перевірку платника податків, як це передбачено нормами ПКУ, а було лише надано дозвіл на її проведення відповідним податковим органом.
Водночас за відсутності рішення суду (слідчого судді) саме про призначення перевірки, призначення її наказом керівника контролюючого органу відповідно до пп. 78.1.11 ПКУ є безпідставним, оскільки його норма однозначно регламентує обставини, за яких може бути здійснена перевірка, а саме таку перевірку перш за все повинен призначити суд, постановивши відповідне рішення про призначення перевірки.
Окрім того, суд завважив, що слідчий суддя, надавши слідчому дозвіл на проведення перевірки, вийшов за межі своїх повноважень і прийняв рішення, яке не передбачене кримінальним процесуальним законодавством.
(Джерело: постанова Київський апеляційний адміністративного суду постанові від 19.09.2018 р. у справі № 826/5021/17).