Відповідно до п. 30.1 ПКУ податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ПКУ.
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджено постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233 (далі – Порядок № 1233).
Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає Звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт) за формою згідно з додатком (п. 2 Порядку № 1233).
Таким чином, у Звіті відображається сума податку на прибуток, яка не сплачена до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг.
Згідно з п. 140.4 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення п. 140.4 ПКУ застосовуються з урахуванням п. 3 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 140.4.2 ПКУ).
У випадку якщо об’єкт оподаткування з податку на прибуток має позитивне значення, сума пільги передбаченої п.п. 140.4.2 ПКУ, розраховується таким чином:
сума від’ємного значення попереднього звітного року в межах суми прибутку звітного періоду х розмір базової ставки податку :100.
Але у випадку якщо об’єкт оподаткування з податку на прибуток у звітному періоді має від’ємне значення або дорівнює нулю, без врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного року, то втрати до бюджету не виникають та сума пільги не визначається.
(Джерело: сайт ОВПП ДФСУ)