Так, ще у листі від 21.12.2012 р. № 7540/0/61-12/15-3115 ДФС «призначило» премії, бонуси та інші заохочення (мотиваційні виплати) елементами просування товарів і відповідно віднесло подібні виплати до маркетингових послуг та зобов’язало отримувачів таких виплат (як правило, йдеться про покупців товарів) нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ з виконанням усього наступного ритуалу платника ПДВ — складання податкових накладних та реєстрація їх в ЄРПН.
Дана консультація 2012 р. не була першою, їй передувала низка консультацій подібного змісту. І, як свідчить практика, вона не буде останньою. Слідом було видано чимало роз’яснень і консультацій на цю саму тему і з тим самим фіскальним ухилом. Зокрема, можна згадати листи від 29.10.2015 р. № 22983/6/99-95-42-01-15; від 15.03.2016 р. № 5590/6/99-99-19-03-02-15; від 23.05.2016 р. № 11169/6/99-99-15-03-02-15; від 28.10.2016 р. № 23381/6/99-99-15-02-02-15; від 23.01.2017 р. № 1253/10/26-15-12-01-18 (лист ГУ ДФС у м. Києві); від 06.02.2017 р. № 2104/6/99-99-15-03-02-1.
Разом з тим, до 2012 р. ДФС допускала інше тлумачення виплати бонусів (премії). Зокрема, у листі від 18.08.2008 р. № 7925/6/16-1515-04 подібна операція висвітлювалася інакше: «премія (бонус)… не відповідає визначенню постачання товарів (послуг) і, відповідно, не є об’єктом оподаткування ПДВ». Тоді такий підхід давав змогу платникам ПДВ не оподатковувати бонуси та премії цим податком.
Проте слід зазначити, що така позиція не отримала стовідсоткового підтвердження у судовій практиці, про що свідчить ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 р. № 876/1085/16.
(Джерело: лист ДФС від 28.09.2018 р. № 4235/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)