Операції з купівлі товарів у нерезидента за договором комісії між комісіонером – резидентом і комітентом – резидентом визнаються контрольованими для комітента при наявності інших критеріїв, передбачених ст. 39 ПКУ.
Згідно ст.1018 ЦКУ майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента, тобто перехід права власності відбувається від нерезидента-продавця резиденту-комітенту.
Формально, Податковий Кодекс не містить такої норми. Більше того, комітент-резидент може навіть не знати, у кого комісіонер-резидент придбав товар (послуги), оскільки відповідно до ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
У зв’язку з цим комітенту рекомендується отримувати від комісіонера дані про покупця (продавця), передбачивши відповідну умову в договорі комісії, щоб бути готовим до підготовки звіту та документації по ТЦУ.
Оскільки договір експедиції аналогічний договору комісії, то можна очікувати, що податківці даний підхід будуть застосовувати й при експедируванні. Наприклад, порт (стивідорна компанія – портовий оператор) надає послугу експедитору – резиденту, який діє від свого імені, але за дорученням нерезидента з відповідного переліку низькоподаткових країн КМУ. В цьому випадку контрольовані операції можуть виникнути у порту (стивідорної компанії).
Так само можна навести інший приклад, при якому під контрольовані операції може потрапити замовник перевезення, який доручає експедитору – резиденту придбати послугу з перевезення (фрахт) у нерезидента. Якщо нерезидент виявиться з переліку низькоподаткових країн, то операції замовника – резидента з придбання послуги з перевезення (фрахт) можуть потрапити до контрольованих операції.
Слід звернути увагу, що у експедитора, як посередника, немає ризику потрапити під контрольовані операції за винятком випадків, коли він працює за комплексною ставкою.
З урахуванням викладеного, а також того, що кожен договір носить індивідуальний характер для того, щоб робити висновки щодо віднесення або не віднесення операцій через посередника (експедитора) до контрольованих, необхідно індивідуально аналізувати кожен договір окремо.
(Джерело: лист ДФС від 26.04.2018 р. № 1884/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).