Зупинення реєстрації податкової накладної та прийняття рішень про відмову в такій реєстрації стали звичайним явищем для окремих категорій платників податків та несуть негативні наслідки для їх контрагентів.
Тому в договорах передбачаються пункти щодо зобов’язання відшкодувати розмір ПДВ, якщо не зареєстровано податкову накладну, чи встановлення штрафу в розмірі, що дорівнює ПДВ або встановлення оплати в розмірі 80% вартості та сплати 20% після належної реєстрації податкової накладної. Наприклад, «якщо в результаті невиконання або неналежного виконання однією із сторін зобов’язань, зазначених у п. 13.1 договору інша сторона позбувається права на формування податкового кредиту ПДВ (у тому числі по податковим накладним, не зареєстрованим в ЄРПН, або зареєстрованих з порушенням вимог) та/або позбавлена інших прав, така потерпіла сторона має право застосовувати до іншої сторони штраф у розмірі суми ПДВ у податковій накладній, податковий кредит по якій неможливо сформувати (п. 13.2 договору підряду)».
Як правило, сторони в договорі до зобов’язань включають обов’язок щодо своєчасної реєстрації податкової накладної, а в разі порушення строків/не реєстрації/зупинення реєстрації, передбачають штраф в розмірі ПДВ, обґрунтовуючи такі пункти та необхідність сплати штрафу принципом свободи договору.
Проте суди справедливо зауважують, що обов’язок з реєстрації податкової накладної покладений на сторону договору податковим законодавством, а тому зазначення такого обов’язку в договорі не має наслідком зміни характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські (рішення Господарського суду м. Києва від 02.07.2018 року по справі № 910/4959/18).
А встановлення відповідальності у вигляді штрафу у розмірі суми ПДВ в договорі, суд розцінює як встановлення фінансової компенсації позивачу за настання негативних наслідків, що можуть виникнути в разі невиконання відповідачем передбаченого нормами податкового законодавства зобов’язання. Тому суд приходить до висновку, що невиконання зобов’язання, яке виникає не за договором (а з податкових правовідносин), не може бути підставою для покладення господарської відповідальності у вигляді штрафних санкцій, які застосовуються лише в разі порушення стороною умов договору або, маючи компенсаційну природу, – по факту настання реальних негативних наслідків у іншої сторони, настання яких позивач суду не може довести.
Таким чином, виявляється неможливим стягнути встановлений договором штраф, який визначено за «неналежну» реєстрацію податкових накладних, а отже, й пункти, що встановлюють таку відповідальність не несуть правових ризиків.
Така позиція неодноразово підтверджена Верховним судом:
- Постанова по справі № 902/380/17 від 13.04.2018 р.
- Постанова по справі № 908/3565/16 від 02.05.2018 р.
- Постанова по справі № 917/799/17 від 10.05.2018 р.
Верховний суд звертає увагу на те, що «невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог ст. 218, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій».