Відповідно до Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.93 р. № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках — іншу відповідальність.
Згідно із Законом України від 05.11.91 р. № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Тому записи у трудовій книжці беруть до уваги при призначенні пенсії, здійсненні виплат за вислугу років, а також при призначенні інших пільг.
Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виконуються відповідно до найменування професій і посад, зазначених у Класифікаторі професій ДК 003:2010 та згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Мінпраці України, Мінсоцзахисту України, Мінсоцполітики України від 29.07.93 р. № 58.
А відтак керівники підприємств, оформляючи кадрову документацію (трудові книжки, накази, штатні розписи тощо), мають записувати назви посад відповідно до Класифікатора професій.
(Джерело: Держпраці у Львівській області).
