Щорічні відпустки (ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки):
• основна;
• додаткова за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
• додаткова за особливий характер праці (за ненормований робочий день, за роботу з комп’ютером тощо);
• інші додаткові, передбачені законодавством (за вислугу років держслужбовцям та посадовим особам органів місцевого самоврядування тощо).
Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток за один робочий рік не може перевищувати 59 календарних днів, а на підземних гірничих роботах — 69 календарних днів (ч.3 ст.10 Закону про відпустки). Якщо надаються щорічні відпустки за минулі роки, обмеження у 59 днів не діє.
Працівник, який має право на кілька додаткових відпусток, повинен обрати одну з них. Кабмін встановлює винятки, коли працівнику надають щорічні додаткові відпустки за кількома підставами (ч. 1 ст. 10 Закону про відпустки).
Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи, надають понад щорічні відпустки (ч. 7 ст. 20 Закону про відпустки).
Тобто, працівник, який має право на кілька щорічних додаткових відпусток, має обрати одну з них — понад основну відпустку. Водночас за ним зберігається право на соціальну відпустку на дітей.
Видання наказу про щорічну відпустку за два тижні
Не обов’язково видавати за два тижні наказ про щорічну відпустку, якщо за два тижні до відпустки ознайомите працівника з повідомленням про дату її початку, передбачену графіком відпусток.
Працівник і роботодавець узгоджують конкретні періоди надання щорічних відпусток за графіком. Роботодавець має письмово повідомити працівника про дату початку відпустки мінімум за два тижні до встановленого графіком терміну (ч. 11 ст. 10 Закону України «Про відпустки»).
Повідомити можна двома способами — ознайомити з:
• наказом про відпустку;
• повідомленням про відпустку.
Щоб скоротити документообіг, слід видавати накази про відпустку з таким розрахунком, аби ознайомлювати з ними працівників мінімум за 2 тижні до відпустки.
У разі використовування повідомлення про відпустку, наказ можна видати за 5-7 днів. Тоді бухгалтер встигне нарахувати і виплатити відпускні працівнику мінімум за 3 дні до відпустки (ч. 1 ст. 21 Закону про відпустки).
Поділ щорічної відпустки на частини
Чи можна видати наказ про поділ щорічних відпусток на частини по 7 днів через виробничу необхідність?
Ні. Такий наказ суперечить двом нормам Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (ч. 1 ст. 12):
• ділити щорічну відпустку можна на прохання працівника;
• у разі поділу щорічної відпустки одна безперервна частина має бути мінімум 14 к. д.
Тому наказ про поділ відпусток — неправомірний.
Відповідальність — штраф. Сплачуватимуть:
• директор — від 510 до 1700 грн (ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення);
• підприємство — у розмірі мінімальної зарплати 3200 грн (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Чи може працівник брати відпустку по 1-2 дні винятково в робочі дні?
На прохання працівника щорічну відпустку можна поділити на частини будь-якої тривалості. Основна безперервна частина відпустки — мінімум 14 календарних днів (ч. 1 ст. 12 Закону відпустки). Тривалість відпусток розраховують у календарних днях (ч. 1 ст. 5 Закону про відпустки). Тому за згодою роботодавця працівнику можна надати 10 днів відпустки хоч по одному дню.
Якщо працівник хоче більше відпочивати, йому ліпше оформити відпустку частинами тільки на робочі дні. А якщо потрібні гроші — обрати для відпустки періоди, на які припадають вихідні дні за графіком роботи. За ці дні працівник також отримає відпускні.
