ВСУ вважає, що виявлення в ЄРПН під час проведення камеральної перевірки податкової накладної, сума ПДВ за якою не задекларована у поданій податковій звітній декларації з цього податку є саме тим випадком, який слід кваліфікувати, як виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН, що є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до п. 201.10 ПКУ.
Натомість податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ товариства за червень 2017 року. На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення, яким за порушення товариством ст. 185, п. 187.1, п. 201.10 ПКУ збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ за податковими зобов’язаннями на 61 893 грн, за штрафними (фінансовими) санкції на 15 473,25 грн. Склад податкового правопорушення полягає у не включенні товариством до складу податкових зобов’язань податкової накладної на загальну суму ПДВ 61 893 грн.
Відтак, при збільшенні товариству спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов’язання ДФС порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій. ВСУ зазначає, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних ЄРПН не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку товариства. Достовірність, повнота нарахування та сплати зокрема ПДВ є предметом документальної перевірки відповідно до пп. 75.1.2 ПКУ.
Зазначене доводить протиправність податкового повідомлення-рішення, внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
(Джерело: Постанова ВСУ від 15.05.2018 р. у справі № 804/6286/17).