Платник податків при ввезенні товарів на митну територію України включає суму ПДВ, сплачену під час митного оформлення таких товарів, до складу податкового кредиту на підставі належним чином оформленої митної декларації.

Водночас оскільки платником ПДВ здійснюється операція зі списання імпортованих товарів, то вони визначаються такими, що використані в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно з п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 р., — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку було включено до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 цього Кодексу).

Згідно з п. 201.12  ст. 201 Податкового кодексу у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку, при нарахуванні податкових зобов’язань згідно з п. 198.5 ст. 198 Кодексу на товари, ввезені на митну територію України, у графі 2 «Номенклатура товарів/послуг продавця» такої зведеної податкової накладної зазначаються дати і номери митних декларацій, відповідно до яких нараховуються податкові зобов’язання.

(Джерело: лист ДФС України від 01.06.2018 р. № 2406/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)