На виконання вимог податкового законодавства для забезпечення адміністрування податку на доходи фізичних осіб та військового збору кредитор повідомляє фізичну особу — боржника та контролюючий орган про суми прощеного (анульованого) боргу в розрізі його складових.
У розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, та сум утриманого з них податку (далі — форма № 1 ДФ) відображаються суми боргу, прощеного (анульованого) банком за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, з ознаками:
«126» — у частині оподатковуваного доходу у вигляді основної суми боргу (кредиту), у разі якщо його розмір перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року (пп. «д»пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі — Кодекс);
«127» — у частині, що не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, а саме:
основна сума боргу (кредиту), яка не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, та/або сума процентів, комісії, штрафних санкцій/пені (пп.165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);
сума у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, не погашеним до 1 січня 2014 р., визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 р., а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами (п. 8 пп. 1 розділу XX Кодексу).
Відповідно до Кодексу (п. 18.2 ст. 18, пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, абзацу 16 п. 73.3 ст. 73, п. 85.2 ст. 85) банки — податкові агенти мають надавати контролюючим органам інформацію стосовно прощених ними сум боргу фізичним особам, які відображені у формі № 1 ДФ, зокрема із зазначенням:
факту прощення боргу за самостійним рішенням банку;
складових частин такого боргу із сумами;
відомостей про повідомлення боржника про прощення боргу, включаючи спосіб повідомлення та реквізити відповідного документа (рекомендованого листа з повідомленням про вручення, відповідного договору, повідомлення під підпис).
Указана інформація може надаватися банком — податковим агентом як на письмовий запит, наданий контролюючим органом у порядку, визначеному п. 73.3 ст. 73 Кодексу, так і добровільно (наприклад, у вигляді супровідного листа до форми № 1 ДФ).
Питання щодо надання контролюючим органам інформації та її документального підтвердження стосовно виконання банком вимог податкового законодавства може бути вирішене шляхом отримання відповідного письмового дозволу клієнта або включення такого дозволу до договору про надання банківських послуг, укладеного з клієнтом.