Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця про скасування рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду у справі № 807/2097/16 щодо стягнення податкового боргу.
За обставинами справи підприємцю була нарахована пеня за несвоєчасну сплату орендної плати за земельні ділянки державної комунальної власності за 2008, 2009 роки відповідно до декларацій, які були подані в 2009 році.
Податковий орган звернувся до суду про стягнення цього податкового боргу в 2016 році. Позов аргументований тим, що на 24 листопада 2016 року за відповідачем рахується податковий борг по сплаті пені в сумі 11 150 грн із земельного податку.
Суд першої інстанції і апеляційний суд задовольнили позовні вимоги і стягнули з відповідача податковий борг. Суди мотивували свої рішення тим, що позивач правомірно нарахував пеню на суму податкового боргу платника податків відповідно до положень ст. 129 ПК.
ВС, розглянувши касаційну скаргу підприємця на ці рішення, задовольнив її в повному обсязі.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду зазначила, що термін звернення позивача з позовом про стягнення суми боргу відповідно до ст. 102 КАС закінчився в 2012 році, а тому контролюючий орган не мав права в 2016 році звертатися до суду з вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму податкового боргу, погашену після закінчення 1095 денного терміну з дня його виникнення.
Верховний Суд прийшов до висновку, що в разі закінчення 1095 денного терміну з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним і підлягає списанню, в тому числі пеня та штрафні санкції, отже з тої пори у податкового органу відсутнє право приймати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.