Порушення вимог закону під час укладення договору — підстава для його визнання недійсним.
Суть спору: ТОВ «Р» (продавець, позивач) подало позов до ТОВ «А» (покупець, відповідач) про визнання недійсним укладеного між ними договору купівлі-продажу та про зобов’язання ТОВ «А» повернути ТОВ «Р» у натурі усе отримане ним за недійсним договором. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що спірний договір укладено з порушенням вимог законодавства. Зокрема, за твердженням позивача, в.о. генерального директора ТОВ «Р» на порушення статуту підприємства, без відповідного дозволу загальних зборів учасників товариства, продав його майно. Місцевий господарський суд позов задовольнив. Апеляційний господарський суд з висновками місцевого господарського суду не погодився. Позивач подав касаційну скаргу.
Суд під час вирішення справи виходив з такого:
– апеляційний суд вказав, що твердження позивача про те, що в.о. генерального директора, діючи на підставі доручення, виданого керівником позивача, не мав права укладати спірний договір, є безпідставними. Позивач не надав суду доказів того, що представники сторін, укладаючи спірний договір, діяли з порушенням вимог чинного законодавства України і не в інтересах осіб, яких вони представляли, або не діяли добросовісно й розумно, або перевищували свої повноваження, визначені Статутом. Тому у суду відсутні підстави для визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу. Відповідно, відсутні й підстави для того, щоб зобов’язати відповідача повернути позивачеві в натурі усе отримане ним під час виконання цього спірного договору;
-стягнувши з позивача на користь відповідача отриману позивачем за спірним договором як оплату за товар суму 5660 грн. згідно з платіжним дорученням, господарський суд взагалі вийшов за межі позовних вимог, оскільки такі вимоги позивачем не заявлялися.
Постанова ВГСУ від 03.04.2017 р. № 910/9432/16