Частиною 3 ст. 2 Закону про відпустки встановлено, що право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості зі збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги).
Також ч. 12 ст. 10 цього Закону визначено, що роботодавець зобов’язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.
Ненадання щорічних відпусток у терміни, передбачені законодавством, є грубим порушенням, за що роботодавця може бути притягнуто до відповідальності.
Слід зазначити, що заборонено ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд (ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки).
Таким чином, щорічна відпустка має надаватися вчасно згідно із затвердженим графіком відпусток. При цьому якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку в минулому році або за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення незалежно від підстав йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпусток, як це передбачено ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки.