Отримання запиту ДФС про надання інформації та документальних підтверджень, що необхідно знати

В рамках податкового контролю, відповідно до пунктів 73.3 ПКУ контролюючи органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючи органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.
Запит повинен містити:
а) підстави для надіслання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
б) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
в) печатку контролюючого органу.
– Підстави для надсилання запиту:
а) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи;
б) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу “витягнутої руки” під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 ПКУ та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
в) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
г) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
д) у разі проведення зустрічної звірки;
е) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Строк на надання відповіді на запит
Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.
Найпоширенішими підставами на які ДФС посилається в своїх запитах є:
а) узагальнена податкова інформація від районних ОДПІ (інших ДФС) на підставі яких з’ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення по взаємовідносинам платника податків зі своїм контрагентом;
б) інформаційні бази даних ІС «Податковий блок»;
в) інформаційні бази даних ІС «Архів електронної звітності»;
г) виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях проведення зустрічної звірки;
д) аналіз інформації про проведення зовнішньоекономічних операцій.
Необхідно звернути увагу в запиті:
а) чи відповідає запит нормам пункту 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України та п. 9, 10 Порядку №1245, чи зазначено в запиті інформація про порушення саме платником податків законодавства України;
б) чи зазначені конкретні норми податкового та іншого законодавства, які порушені, чи є посилання на відомості, які є джерелом інформації, щодо конкретних фактів порушення платником податків податкового та іншого законодавства та які підтверджують підстави для направлення запиту;
в) чи є в запиті посилання на матеріали перевірок інших платників податків (чи була перевірка, чи складалося податкове повідомлення — рішення щодо контрагента).
г) чи є в запиті посилання на матеріали зустрічних звірок інших платників податків.
д) чи є в запиті посилання на іншу податкову інформацію, що отримана та опрацьована контролюючим органом у встановленому статтями 72 — 74 ПКУ та Порядку №1245.
е) чи зазначено в запиті за результатами аналізу якої саме інформації (фактів) та в який спосіб отримані відомості про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства.
7. чи зазначена в запиті інформація про наявність виявленої недостовірності даних у податкових деклараціях та чи просить ДФС надати інформацію для спростування вказаної недостовірності.
8. Чи зазначені в запиті взагалі підстави для надіслання запиту.
Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави та які саме факти свідчать про порушення саме платником податків законодавства.
Тобто, у запиті повинно бути зазначено, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства а не загальні покликання на відповідні норми Податкового кодексу України.
Без повідомлення вказаних фактів, платник податків не має об’єктивної можливості надавати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження. Таке право платника податків передбачено, в абзацах першому та другому пункті 73.3 ПКУ та пунктом 16 Порядку № 1245 якими встановлено, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у п. 73.3 ПКУ та пунктах 9 і 10 Порядку №1245, суб’єкт інформаційних відносин звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.
Джерела:
1. Податковий кодекс України.
2. Постанова КМУ від 27.12.2010 р. № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом».
3. Методичні рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31.07.2014 р. № 22.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *