Трудовий договір та цивільно-правова угода, відмінності

Трудовий договір Цивільно-правовий договір
Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП) Цивільний кодекс України (далі — ЦК)
Працівник зобов’язується виконувати роботу згідно з кваліфікацією і підпорядковуватися правилам внутрішнього розпорядку Виконавець зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу (надати послугу), а замовник — прийняти й оплатити результати роботи (оплатити послугу)
Подається заява і приймається наказ про прийняття на роботу Сторони підписують письмовий договір (працівник подає паспорт і довідку про ідентифікаційний номер)
Вноситься запис до трудової книжки Не вноситься запис до трудової книжки
У договорі зазначаються посада, розмір зарплати, дата початку роботи У договорі зазначаються предмет (річ або послуга), ціна і строк договору
Предметом договору є сам процес роботи Предметом договору є кінцевий результат роботи або послуги
Вид оплати – зарплата Вид оплати – винагорода
Розмір оплати – не менше мінімальної зарплати Розмір винагороди визначається у договорі і не залежить від мінімальної зарплати
Строк оплати – не рідше двох разів на місяць Строк оплати зазначається у договорі
Передбачено соціальні гарантії – оплата періоду непрацездатності, допомоги по безробіттю, відпустки Соціальні гарантії надаються тільки тоді, коли виконавець самостійно проводить відрахування до соціальних фондів
Надаються оплачувана щорічна відпустка, виплати на відрядження тощо Трудові гарантії не надаються
Трудовий договір укладається відповідно до глави ІІІ КЗпП. Статтею 22 цього Кодексу встановлено гарантії щодо укладення трудового договору. Трудовий договір (ст. 21 КЗпП) – угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженої органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу згідно з кваліфікацією і підлягає правилам внутрішнього розпорядку, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечити умови праці, необхідні для виконання роботи.
За трудовим договором громадянин набуває статусу «працівник», його трудові відносини регулює законодавство про працю. Він має право на відпочинок відповідно до законів про обмеження трудового дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на безпечні умови праці, матеріальне забезпечення у порядку соціального страхування в разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності та інші права, встановлені законом.
Предметом трудового договору є процес праці – виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією, посадою, тобто виконання працівником певної трудової функції (ст. 23 КЗпП). При цьому трудова функція, як правило, не передбачає будь-якого кінцевого результату.
Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншим. Крім того, він підлягає правилам внутрішнього трудового розпорядку. Оплата праці гарантована. Заробітна плата виплачується регулярно у робочі дні не рідше двох разів на місяць. Для підприємств, установ, організацій усіх форм власності є обов’язковими норми та гарантії оплати праці, визначені законодавством, зокрема, щодо мінімального розміру заробітної плати, норм оплати, а також щодо гарантій для працівників на оплату відпусток та в інших випадках.
Натомість у договорі підряду/цивільно-правовій угоді будь-які гарантії при укладанні такого виду договору ЦК не передбачено. За договором підряду одна сторона зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони. Предметом договору є кінцевий результат. Підрядник/виконавець робіт не зобов’язаний виконувати вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку.
За договором підряду сторони рівноправні, і замовник не зобов’язаний забезпечувати належні та безпечні умови праці (глави 61 та 63 ЦК). Цей Кодекс не встановлює будь-яких вимог до замовника щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці. Слід зазначити, що за цивільно-правовим договором працівник самостійно організовує процес роботи, сам виконує її та відповідає за неї. Працівник за договором такого характеру є незахищеним та позбавлений будь-яких соціальних гарантій. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування підрядників від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які призвели до втрати працездатності або загибелі, здійснюється добровільно. Договір підряду припиняється у зв’язку з виконанням обумовленої при його укладенні роботи, про що складається акт здавання-приймання, який підписується обома сторонами
(Джерело: Держпраці у Тернопільській області).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *