Суть спору: ТОВ «К» (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до СДПІ, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ СДПІ від 20.05.2016 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «К». Судом першої інстанції позов було задоволено у повному обсязі. СДПІ подала апеляційну скаргу.
Суд під час вирішення справи звернув увагу на таке:
-податковою інспекцією на адресу ТОВ «К» кілька місяців поспіль направлялась велика кількість запитів з вимогою про надання інформації та її документального підтвердження щодо господарських взаємовідносин з низкою контрагентів. ТОВ «К» неодноразово повідомляло СДПІ про те, що не встигає підготувати відповідь на вказані листи у встановлені терміни у зв’язку із величезним обсягом запитуваної інформації;
-20.05.2016 р. СДПІ було видано наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача. Директор підприємства, отримавши копію наказу, після ознайомлення із службовими посвідченнями та направленнями відмовився розписатися у направленнях на перевірку;
– задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції зазначив, що як у запитах контролюючого органу, що надсилалися на адресу позивача, так і в наказі від 20.05.2016 р. відсутня інформація щодо виявлення фактів відображення позивачем недостовірних даних у поданих деклараціях і про те, у чому саме полягає недостовірність даних, хоча це є обов’язковою умовою для прийняття рішення про призначення документальної виїзної позапланової перевірки на підставі пп.78.1.4 ст.78 ПКУ.
Ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 р. № 876/9200/16:
