Відповідно до пп. 1 та 11 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані:

– проводити розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахунків, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

– проводити розрахунки через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Згідно з п. 1 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма № ФКЧ-1 фіскального касового чека на товари (послуги) наведена у додатку 1 до Положення № 13.

Обов’язкові реквізити фіскального касового чека визначені п. 2 розділу ІІ Положення № 13.

При цьому, при розрахунку за товари (послуги), які отримує покупець за допомогою подарункового сертифіката або з використанням відомостей, талонів, безкоштовних рецептів, за які внесено попередню (авансову) оплату, – у фіскальному касовому чеку, зокрема, зазначаються:

код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством);

– назва товару (послуги)/спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ);

– позначення форми оплати («ГОТІВКА», «БЕЗГОТІВКОВА», «ІНШЕ»), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції.

Разом з тим, позначення форми оплати (рядок 18 фіскального чека) повторюється відповідно до кількості різних форм оплати (п. 6 розд. ІІ Положення № 13).

Розрахункові документи, що створюються РРО або ПРРО в паперовій та/або електронній формі, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій (п. 5 розд. I Положення № 13).

Враховуючи викладене, при здійсненні розрахунків з використанням подарункового сертифіката, відомостей, талонів або безкоштовних рецептів розрахунки проводяться через РРО (для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД) з позначенням форми оплати: «БЕЗГОТІВКОВА». При цьому, суб’єкт господарювання має право уточнити вид оплати: «подарунковий сертифікат», «талон», «відомість», а за безкоштовними рецептами – «безоплатно» та суму коштів за цією формою оплати. Якщо загальна сума покупки більша ніж вартість, зокрема, подарункового сертифіката, талонів, то в чеку зазначається декілька форм оплати: «готівкова та/або безготівкова» та сума коштів за кожною формою оплати, яка була використана при здійсненні розрахунку.

У безоплатному програмному рішенні «ПРРО ДПС» не реалізована функція проведення розрахунків за товари, які отримує покупець за допомогою подарункового сертифіката або з використанням відомостей, талонів, безкоштовних рецептів. Водночас, комерційні ПРРО можуть забезпечувати таку функцію.

Разом з тим, згідно з п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

(Джерело: ДПС у Закарпатській області)

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування — страховий внесок, збір якого здійснюється з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Перелік платників єдиного внеску визначено статтею 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Терміни сплати ЄСВ:

– платники єдиного внеску, крім фізичних осіб — підприємців, осіб які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерських господарств, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця;

– фізичні особи — підприємці, особи які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерських господарств зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати.

Перевірити стан сплати ЄСВ, переглянути інформацію про страховий стаж, отримати довідки з QR-кодом щодо страхового стажу чи заробітної можна на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України:

– страхувальники — в «Е-кабінеті страхувальника»;

– застраховані особи — в особистому кабінеті.

(Джерело: ПФУ)

• причина призупинення, зокрема, неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки;
• спосіб обміну інформацією між сторонами;
• строк призупинення трудових відносин;
• кількість, категорії, прізвища, ім’я, по батькові (за наявності) працівників;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для тих, хто з релігійних переконань відмовився від номера та має відповідну відмітку в паспорті) працівників;
• умови відновлення дії трудового договору.

Ці норми статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» нагадали під час інформаційного семінару в медичному освітньому закладі посадовці управління інспекційної діяльності у Запорізькій області. Вони звернули увагу на те, що доцільно робити індивідуальні накази, а не зведений. Оскільки

призупинення дії трудового договору не є припиненням трудових відносин, прізвище працівника з табеля обліку не видаляється. Відсутність у зв’язку з призупиненням дії трудового договору можна позначати в табелі як неявку з інших причин або ж запровадити власне позначення для обліку таких працівників.

(Джерело: Держпраці)

21 січня 2025 року набрав чинності наказ Мінфіну 05.12.2024 № 621 «Про затвердження Змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.12.2024 за № 2000/3345.

04 квітня 2025 року набрав чинності наказ Мінфіну від 13.02.2025 № 94 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» .

1. Щодо наказу № 621

Згідно з наказом № 621 внесено зміни до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897,  пов’язані з реалізацією положень Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», а саме: додатка ДІЯ, додатка РІ до рядка 03 РІ, додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації. Додаток АМ викладено в новій редакції.

Згідно із Законом № 3813 внесено зміни до Податкового кодексу України, що набрали чинності з 01 січня 2025 року і відповідно до яких уточнено, зокрема:

– базу оподаткування щодо операцій резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначених в абзаці шостому підпункту «б» та в абзаці першому підпункту «в» підпункту 135.2.1.5 підпункту 135.2.1, у підпункті 135.2.1.9.2 підпункту 135.2.1.9 підпункту 135.2.1 та в підпункті «а» підпункту 135.2.1.13 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 розділу ІІІ Кодексу. У зв’язку із цими змінами показники рядків 14.6, 22.2, 28.2 додатка ДІЯ Декларації узгоджено відповідно до положень Кодексу;

– різниці, що застосовуються під час здійснення фінансових операцій, передбачених у підпункті 140.4.3 пункту 140.4, в абзаці четвертому підпункту 140.5.4 та в абзаці третьому підпункту 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Кодексу. У зв’язку із цими змінами показники рядків 3.2.3.3, 3.1.6.2, 3.1.7.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації узгоджено відповідно до вимог Кодексу.

Крім того, згідно із Законом № 3813 Кодекс доповнено положеннями, які набрали чинності з 01 серпня 2024 року, щодо:

– проведення інвентаризації основних засобів, визначених у пункті 43¹  підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, які були у використанні та введені в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні;

– призначення основних засобів у вигляді житлових будинків (окремих квартир, кімнат тощо), розташованих на території України та придбаних платником податку у період дії воєнного стану, для використання в господарській діяльності відповідно до пункту 69 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

У зв’язку із цими змінами додаток АМ до Декларації (рядок 1.2.1 АМ додатка РІ до рядка 03 РІ) викладено в новій редакції, яка передбачає:

– доповнення таблицею «Інформація про результати інвентаризації об’єктів основних засобів станом на 01 число податкового (звітного) періоду 20___ року, в якому прийнято рішення про застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, що були у використанні, введених в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні», яка заповнюється в разі прийняття рішення про застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, що були у використанні і введені в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні;

доповнення таблиці «Інформація щодо нарахованої амортизації» новим рядком «А3 ж³», який заповнюється під час розрахунку амортизації основних засобів у вигляді житлових будинків (окремих квартир, кімнат тощо), розташованих на території України і придбаних або споруджених під час дії воєнного стану, у зв’язку з переміщенням підприємства або його працівників, які мають статус внутрішньо переміщених осіб.

Що в додатку ПН до рядка 23 ПН Декларації виключено рядок 23 таблиці 1 – «дохід за виробництво та/або розповсюдження реклами», тож нумерацію рядків 24 – 34 змінено на 23 – 33 відповідно.

2. Щодо наказу № 94

Згідно із наказом № 94 внесено зміни до Декларації, пов’язані з реалізацією положень законів України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» та від 04 грудня 2024 року № 4113-IX «Про внесення змін до ПКУ та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Відповідно до Закону № 4015 внесено зміни та доповнення до Кодексу, зокрема, щодо встановлення:

1) базової (основної) ставки податку на прибуток у розмірі 25 відсотків, запровадженої з 01 січня 2025 року, для цілей:

оподаткування прибутку фінансової установи (крім страховика);

оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страховика);

застосування положень щодо сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток під час виплати дивідендів фінансовою установою (крім страховика);

2) розміру авансового внеску, який сплачується з 01 січня 2025 року платниками податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти.

Крім того, згідно із Законом № 4015 Кодекс доповнено положеннями щодо:

1) особливостей оподаткування діяльності з роздрібної торгівлі пальним, що застосовуються з 01 грудня 2024 року, а саме:

встановлено розмір авансового внеску з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним;

встановлено порядок сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств;

2) особливостей визначення мінімального податкового зобов’язання у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан.

У зв’язку із цими змінами у формі Декларації:

рядок 10 «Особливі відмітки» доповнено рядками: «фінансові установи, крім страховика»; «платника податку, який сплачує авансові внески за кожний  пункт обміну іноземної валюти»; «платника податку, який сплачує авансові внески за кожне місце роздрібної торгівлі пальним»;

показники рядків 26 ОВ – 28, 36 щодо відображення сум авансових внесків з місць роздрібної торгівлі пальним та примітку «⁵» щодо застосування, зокрема, фінансовими установами базової (основної) ставки податку на прибуток у розмірі 25 відсотків викладено в нових редакціях.

Відповідні зміни внесено в додатки ВП, АВ, КІК, ЗП.

Крім цього, у Декларації:

– виключено додаток ОВ до Декларації (рядок 26 ОВ), натомість доповнено новим додатком ЩАВ до Декларації (рядок 26 ЩАВ), у якому відображаються розрахунок авансового внеску за кожний пункт обміну іноземних валют та розрахунок авансового внеску за кожне місце роздрібної торгівлі пальним;

– викладено в новій редакції Додаток МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ, який складається платниками податку – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та розраховується щодо кожної земельної ділянки. При визначенні платником мінімального податкового зобов’язання в період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума мінімального податкового зобов’язання розраховується відповідно до підпунктів 38¹.1.1 та 38¹.1.2 статті 38¹ Кодексу, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.

Згідно із Законом № 4113 Кодекс доповнено положеннями щодо невключення до бази оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, зокрема в частині суми пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення та страхових платежів, які набрали чинності з 01 січня 2025 року.

У зв’язку із цими змінами рядки 16.5, 16.6, 17 додатка ДІЯ узгоджено відповідно до положень Кодексу.

Згідно із пунктом 46.6 статті 46 Кодексу, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

З урахуванням зазначеного платникам податку на прибуток необхідно подавати Декларацію за оновленою формою за звітний (податковий) період – півріччя 2025 року. Водночас платникам податку, що декларують показники, визначення яких пов’язано зі змінами до положень Кодексу, що набрали чинності у 2024 році, рекомендуємо за звітний (податковий) період – 2024 рік та І квартал 2025 року подати уточнюючу Декларацію за оновленою формою, із відображенням, зокрема:

– у рядку 26 ЩАВ Декларації – нарахувань авансових внесків, із відповідним заповненням у додатку ЩАВ розрахунку авансового внеску за кожне місце роздрібної торгівлі пальним відповідно до підпункту 141.14.2 пункту 141.14 статті 141 Кодексу;

– у додатку МПЗ-З до Декларації – деталізованих показників розрахунку мінімального податкового зобов’язання, з урахуванням положень пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу;

– у додатку АМ до Декларації за оновленою формою – інформації щодо нарахованої амортизації, з -урахуванням положень пунктів 43¹ та 69 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення».

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу в разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені.

 (Джерело: лист ДПСУ від 09.04.2025 № 9616/7/99-00-21-02-01-07)

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами). Про це йдеться в п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями).

Згідно з п.п. 14.1.96 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ курсова різниця для цілей розд. IV ПКУ – це позитивна різниця між офіційним обмінним курсом іноземної валюти до гривні, установленим Національним банком України на день придбання та на день продажу (погашення, іншого відчуження) цінного паперу, у разі якщо такий цінний папір номінований в іноземній валюті.

(Джерело: ДПСУ)

Відповідно до п.п. 184.8 ст. 184 ПКУ у разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені ПКУ, платник зобов’язаний погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з ПДВ, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.

У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V ПКУ, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник ПДВ на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (п. 184.9 ст. 184 ПКУ).

(Джерело: ДПС в Івано-Франківській області)

21 січня 2025 року набрав чинності наказ Мінфіну № 621, який оновлює форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Нову форму затверджено замість тієї, що діяла з 2015 року (за наказом № 897).

Згідно з п. 46.6 Податкового кодексу України, якщо змінюються форми податкової звітності, то нова форма застосовується з наступного податкового періоду після її оприлюднення.

Тож, оновлену декларацію з податку на прибуток слід подати вперше за півріччя 2025 року.

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 р. №557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.

 (Джерело:  ДПС у Київській області)

Матеріали банеру містять актуальні нормативно-правові акти, які регулюють відносини у сфері реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій/ПРРО, відповіді на поширені питання, що надходять до ДПС від користувачів ПРРО, презентаційні матеріали тощо.

Також у банері наявні:

• покрокові інструкції зі встановлення та налаштування ПРРО, розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Програмний реєстратор розрахункових операцій/Програмний реєстратор розрахункових операцій (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/ ) та за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Програмний реєстратор розрахункових операцій/Фіскальний додаток пРРОсто (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/ );
• відеоуроки щодо реєстрації ПРРО та відеоінструкція щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, які розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Відеоуроки (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/ );
• відеоуроки щодо формування електронної печатки для ПРРО, які розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Електронні довірчі послуги (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/ ).

(Джерело: ДПСУ)

Відповідно до пункту 3.2 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406532 у графі “”Діагноз первинний”” лікар указує первинний діагноз у перший день видачі листка непрацездатності.

(Джерело: Держпраці)

Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Обов’язок застосовувати РРО / ПРРО на загальних засадах з 01.01.2022 не поширюється лише на фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку І групи.

Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затверджене постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 164, встановлює вимоги Національного банку до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням.

З огляду на вимоги Положення № 164 документ за операцією з використанням платіжних інструментів (квитанція платіжного терміналу) має надаватися за платіжними операціями з переказу коштів, що були ініційовані з використанням платіжних інструментів (електронних платіжних засобів – далі ЕПЗ) через платіжні термінали (віртуальні або фізичні).

Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу.

Водночас, згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

У разі коли держатель платіжного інструменту (платіжної картки) ініціює через надавача платіжних послуг (як еквайра/надавача платіжних послуг, який уклав договір з еквайром) платіжну операцію на користь отримувачів (комунальних підприємств, торговців, фізичних осіб, поштового оператора тощо), надавач платіжних послуг не є ані платником, ані отримувачем за такою платіжною операцією. У такому разі платником (фактичним) є відповідний держатель платіжної картки, а отримувачем (фактичним) – відповідне комунальне підприємство, торговець, фізична особа, поштовий оператор тощо.

Враховуючи викладене, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар (роботи, послуги), і розрахунок було здійснено із застосуванням ЕПЗ за допомогою платіжних сервісів, такі операції здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО саме продавцем товарів (робіт, послуг) та наданням споживачу розрахункового документу встановленої форми (фіскальний касовий чек з РРО / ПРРО).

Водночас, при визначенні відносин суб’єкта господарювання з отримувачем товару (роботи, послуги) в обов’язковому порядку слід визначати місце здійснення розрахунків. Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад: отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування є необов’язковим. У інших випадках (тобто фізичне отримання споживачем товарів, послуг або приймання робіт) суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО на загальних підставах.

При цьому розрахунковий документ повинен бути сформований та надрукований не пізніше вручення товару (надання послуги, приймання роботи), а у випадку одночасного отримання оплати та передачі товарів, робіт, послуг покупцю – під час проведення розрахунків за них.

(Джерело: ДПСУ)