Ставка військового збору для ФОП – платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп  у 2025 році – 800,0 грн (10 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць). Сплачується щомісячно не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Ставка військового збору для ФОП – платників єдиного податку третьої групи – 1 відсоток від доходу, визначеного згідно зі ст. 292 ПКУ. Сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.

Для сплати військового збору відкрито бюджетні рахунки:

• юридичним особам (ІІІ група) – за кодом класифікації доходів бюджету 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)»;
• фізичним особам – підприємцям (платникам єдиного податку) – за кодом класифікації доходів бюджету 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування».

Реквізити зазначених рахунків розміщено на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

(Джерело: ДПС в Івано-Франківській області)

– при поданні першої декларації платником (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) та

– у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

При цьому законодавство України не обмежує власника та/або користувача земельної ділянки у періодичності отримання таких витягів, однак податковим законодавством встановлено правило їх застосування для визначення податкового зобов’язання з плати за землю.

Платник податків повинен використовувати нові дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розрахунку плати за землю з моменту, коли такі дані набирають чинності.

Набрання чинності рішень рад про встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок врегульовано в статті 271 Кодексу.

Органи місцевого самоврядування приймають рішення про оновлення/встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яке оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період).

В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Однак положення Кодексу щодо набрання чинності рішень не поширюються на рішення рад:

щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності, розташованих за межами населених пунктів, які надаються в оренду,

нормативна грошова оцінка яких раніше не проводилася та/або не була затверджена в порядку, визначеному законодавством, та за умови, що розмір такої нормативної грошової оцінки земельних ділянок перевищує розмір нормативної грошової оцінки відповідної площі ріллі по області.

Такі рішення рад оприлюднюються органом місцевого самоврядування не пізніше 10 днів з дня прийняття відповідного рішення та застосовуються з першого числа другого місяця, наступного за місяцем прийняття такого рішення.

ДПС зауважила, що наразі поширеною помилкою під час визначення податкових зобов’язань з плати за землю є отримання та застосування платниками податків витягів про розмір нормативної грошової оцінки земель за Методикою нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 3 листопада 2021 року для земель по яким після 2021 року не приймалось та не оприлюднювалось рішення органом місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Застосування таких витягів може привести як до заниження так і до завищення податкових зобов’язань з плати за землю.

Разом з тим пунктом 4 Постанови № 1147 встановлено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

(Джерело: ДПСУ)

Відповідно до статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

(Джерело: Держпраці)

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАСУ.

Згідно із ч. 1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАСУ або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 122 КАСУ передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи КАСУ та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАСУ якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Отже, якщо платник не скористався правом на адміністративне оскарження, то рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН оскаржуються в судовому порядку в шестимісячний строк з дня отримання платником такого рішення від контролюючого органу.

Якщо платник скористався правом на адміністративне оскарження, то рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН оскаржуються в судовому порядку в: тримісячний строк – за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручена платнику податків у строки, встановлені ПКУ. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення платнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; шестимісячний строк за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручена платнику податків у строки, встановлені ПКУ. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення платника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

(Джерело: ДПС у Чернівецькій області)

Статтею 19 Закону № 875 «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначено нормативи робочих місць для осіб з інвалідністю, так для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця.

Невиконання роботодавцем встановленого законодавством нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю тягне за собою застосування фінансових санкцій. Розмір штрафу залежить від кількості працівників на підприємстві. Розрахунок проводиться наступним чином:

• для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю;
• підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Роботодавці зобов’язані сплатити адміністративно-господарські санкції самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

Зазначені штрафні санкції не застосовуються до підприємств, установ та організацій, які повністю фінансуються з державного або місцевих бюджетів.

(Джерело: Держпраці)

Згідно зі ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» сума щомісячної страхової виплати внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання встановлюється відповідно до ступеня втрати працездатності та виходячи із середньомісячної заробітної плати, яку людина одержувала до ушкодження здоров’я.

Оскільки мінімальна заробітна плата у 2025 році залишається на рівні 2024 року (8000 грн), розміри щомісячних страхових виплат з 1 січня також не змінилися.

Відповідно до законодавства:

• мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності не може бути меншим за мінімальну зарплату — 8000 грн;
• максимальний розмір щомісячної страхової виплати не може перевищувати чотири мінімальні зарплати — 32 000 грн (8000 грн × 4).

Подання документів для призначення виплати

Заява разом із документами, необхідними для призначення, перерахування, продовження та здійснення страхових виплат подається:

– у паперовому вигляді особисто або через уповноваженого представника до сервісного центру Пенсійного фонду України;

– в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua/) з використанням КЕП. 

(Джерело: ПФУ)

Після завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів платник податків складає розрахунок коригування на підставі п.п. «в» п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ для застосування ставки, визначеної підпунктом «б» п. 193.1 ПКУ (нульова ставка).

Банк протягом трьох робочих днів, наступних за днем завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів, передає до ДПС повідомлення про таке завершення у вигляді електронного документа з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (абз. 5 п.п.97.3 п.97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Порядок подання банками до ДПС Повідомлення про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі – Повідомлення) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2023 № 535, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.01.2024 за № 137/41482 (зі змінами).

ДПС не пізніше наступного робочого дня після отримання від банку Повідомлення надсилає його платнику податку до електронного кабінету.

У звʼязку з приведенням розміру ставки, застосованої відповідно до п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, у відповідність з розміром ставки, визначеної п. п. «б» п. 193.1 ст. 193 ПКУ (нульова ставка), – після завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів та за умови, що такий розрахунок коригування передбачає коригування виключно ставки податку і нарахованої суми податку, складається та підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування (РК_РЕЗ-3). Підставою для складання РК_РЕЗ_3 є наявність в електронному кабінеті Повідомлення.

Отже, РК_РЕЗ_3 складається не раніше дати розміщення Повідомлення в електронному кабінеті платника податку.

(Джерело: ДПС у Закарпатській області)

Враховуючи зазначене, такі платники мають право не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Проте до платників єдиного внеску, зазначених вище, які обчислять і нарахують єдиний внесок та подадуть до контролюючого органу звітність, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску, та при цьому не сплатять самостійно визначені зобов’язання, з 01.08.2023 контролюючим органом будуть застосовуватись заходи впливу та стягнення визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464.

(Джерело: ДПСУ)

При цьому ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, які були видані відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному Законом № 3817 (п. 3 розд. ХІІІ Закону № 3817).

(Джерело:  ДПС у Закарпатській області)

Додатком до декларації є, зокрема, додаток 5 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д5)».

В таблиці 1 додатка 5 (Д5) здійснюється розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях.

У графах 4 і 5 таблиці 1 додатка 5 (Д5) зазначаються обсяги постачання (без ПДВ):

• у графі 4 – загальний обсяг операцій (сума значень рядків 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 3, 5, 7.1, 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків);
• у графі 5 – обсяг оподатковуваних операцій (сума значень рядків 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 3, 7.1, 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків).

Для графи 4 таблиці 1 додатка 5 (Д5) з рядка 5 враховуються всі операції, у тому числі ті, до яких положення ст. 199 ПКУ не застосовуються.

Для граф 4 та 5 таблиці 1 додатка 5 (Д5) з уточнюючих розрахунків враховуються значення графи 6 відповідних рядків (колонки А). Уточнюючі розрахунки слід враховувати всі, які були подані протягом поточного календарного року, незалежно від того, який звітний (податковий) період якого року підлягав уточненню.

У графах 6 і 7 таблиці 1 додатка 5 (Д5) зазначається частка використання товарів/послуг, необоротних активів (обчислюється у відсотках, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами до двох знаків після коми):

• у графі 6 – в оподатковуваних операціях (визначається шляхом множення значення колонки 5 на 100 відсотків, поділене на значення колонки 4);
• у графі 7 – в неоподатковуваних операціях (визначається як різниця між 100 відсотками і значенням колонки 6).

Таблиця 1 додатка 5 (Д5) заповнюється в розрізі таких рядків:

• рядок 1 – для платників податку, які здійснюють розрахунок (перерахунок) частки відповідно до пп. 199.2 та 199.4 ст. 199 ПКУ (за підсумками поточного календарного року);
• рядок 2 – для платників податку, які здійснюють розрахунок частки відповідно до п. 199.3 ст. 199 ПКУ (за підсумками першого звітного (податкового) періоду, в якому одночасно задекларовані оподатковувані та неоподатковувані операції).

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях, що зазначається у графі 7 додатка 5 (Д5), застосовується:

• з рядка 1 – для перерахунку за підсумками календарного року, передбаченого п. 199.5 ПКУ; розраховується у декларації за грудень (у разі анулювання реєстрації платника податку – у декларації останнього звітного (податкового) періоду). Застосовується протягом наступного календарного року для визначення податкового зобов’язання відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ при заповненні рядків 4.1, 4.2 та 4.3 декларації;
• з рядка 2 – протягом поточного календарного року для визначення податкового зобов’язання відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ при заповненні рядків 4.1, 4.2 та 4.3 декларації.

(Джерело: ДПСУ)