Відсутність ТТН не свідчить про нереальність операції

 Суть справи: За результатами документальної перевірки щодо бюджетного відшкодування з ПДВ податківці вказали на відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання послуг та робіт від спірних постачальників та їх подальшого використання в господарській діяльності. Такий висновок вони зробили у зв’язку з  непредставленням ТТН та сертифікатів якості. За результатами перевірки у платника ПДВ було знято податковий кредит з ПДВ та донараховано податкові зобов’язання з ПДВ і штрафи.

Платник ПДВ з такими донарахуваннями не погодився та звернувся до суду з метою їх оскарження.

Верховний Суд залишив касаційну жалобу податківців без задоволення. І ось чому:

  1. Сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.
  2.  Відсутність ТТН не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом. Зокрема, ТТН та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
  3.  Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
  4. На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

 (Джерело: постанова Верховного Суду від 11.09.2018 р. у справі № 804/4787/16).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *