Суть спору: ПрАТ «І» (позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОДПІ, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (ППР) від 21.05.2013 р., винесені за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «І» з питань правильності відображення у податковому обліку операцій з контрагентом — ТОВ «П». Судами першої та апеляційної інстанцій позов було задоволено. ДПІ подала касаційну скаргу.
Вирішуючи справу, суд виходив з такого:
-правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у своїй господарській діяльності. Судами встановлено, що реальне виконання договору, укладеного між ПрАТ «І» та ТОВ «П» з постачання соняшнику врожаю 2010 року, підтверджується, зокрема, реєстрами накладних, в яких вказано кількість поставленого соняшника, номери та марки автомобілів, а також даними лабораторних досліджень, актами пересування олійного насіння, балансами сировини по маслоцеху за відповідні періоди, актами приймання-передачі та внутрішнього переміщення основних засобів, виписками із складської книги та актами про списання;
– суди об’єктивно взяли до уваги наявність у власності ПрАТ «І» складських приміщень та зерносховищ, а також ємкостей для зберігання ПММ та нафтопродуктів;
-при оцінці правильності врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату придбаного у ТОВ «П» соняшника суди, крім дослідження первинних документів, складених на реалізацію укладеного з ним договору, також встановили, що придбаний у контрагента товар у подальшому реалізований.
Ухвала ВАСУ від 16.05.2017 р. № К/800/15525/15