Статею 26 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) передбачено, що при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
Строк випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця (ст. 27 КЗпП України).У період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
При прийнятті працівника на роботу з випробувальним терміном роботодавець зобов’язаний укласти з ним трудовий договір відповідно до вимог статті 21 КЗпП України. Враховуючи вимоги частини третьої статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи, у тому числі й на умовах випробувального терміну, без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення органу Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Слід зазначити, що встановлення працівнику випробування на безоплатній основі законодавством України не передбачено. Оплата праці працівника у період випробування здійснюється в обов’язковому порядку відповідно до встановлених умов.
(Джерело: Держпраці у Хмельницькій області)