Відповідно до п.п. 14.1.175 ст. 14 ПКУ податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків здійснюється органами ДПС згідно з положеннями ст. 100 ПКУ, постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин», Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574.
Платник податків згідно з пунктом 3.1 Порядку №574 для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) звертається до органу податкової служби за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою встановленого зразка. Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (боргу) приймається у межах одного бюджетного року. Рішення про розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
(Джерело: ДПС у Харківській області)