Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (п. 1 ст. 182 глави 13 розділу ІІІ Цивільного кодексу України).
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ст. 181 глави 13 розділу ІІІ ЦКУ).
Обов’язковість державної реєстрації прав власності на нерухоме майно регламентовано також статтею 4 розділу І Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Зокрема, обов’язковій державній реєстрації підлягають право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.
Щодо оренди земельних ділянок, то відповідно до ст. 17 розділу ІІ Закону України від 06 жовтня 1998 р. № 161 «Про оренду землі» (далі – Закон № 161) об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.
Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації (ст. 6 розділу І Закону № 161).
Орендар земельної ділянки зобов’язаний приступати до використання земельної ділянки у строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку (ст. 25 розділу IV Закону № 161).
За ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства (п. 1 ст. 211 глави 37 розділу VIII ЗКУ).
(Джерело: ДПС у Луганській області)