20 березня 2023 року було ухвалено Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» від 20.03.2023 р. № 2970-IX. Ним внесено зміни до п. 44.3 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI щодо збільшення мінімального строку зберігання документів. І ось нарешті його підписано Президентом та опубліковано. Отже, платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:
| Документи | Мінімальний строк зберігання, днів |
| Документи та інформація, необхідні для здійснення податкового контролю відповідно до ст. 39 і 392 ПКУ (трансфертне ціноутворення та контрольовані іноземні компанії) | 2555 |
| Первинні документи, регістри бухобліку, фінзвітність, інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними п. 133.1 ПКУ (йдеться про платників податку на прибуток), п.п. 133.2.2 ПКУ (йдеться про нерезидентів) та п. 133.4 ПКУ (йдеться про неприбуткові підприємства), а також юрособами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з п.п. 44.3.1 ПКУ (тобто 2555 днів) | 1825 |
| Інші документи, на які не поширюються вимоги пп. 44.3.1 та 44.3.2 ПКУ | 1095 |
| Документи, пов’язані з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи |
Строки зберігання документів та інформації розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої ПКУ, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання — з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, — з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів — з дня завершення строку їх дії).
У разі ліквідації платника податків документи за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.
Передбачені строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ПКУ.
Згідно з п. 102.9 ПКУ на період воєнного стану зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ. Також п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ на період воєнного стану зупиняє перебіг строків, визначених податковим та іншим підконтрольним податківцям законодавством (і серед винятків, зазначених у цій нормі, немає п. 44.3 ПКУ). Отже, строки зберігання документів продовжують на період воєнного стану.
Застосування Пунктом 4 розд. ІІ Закону № 2970 встановлено, що нові вимоги щодо 1825-денного мінімального строку зберігання документів застосовуються до документів, які розроблено:
- до дня набрання чинності цим Законом, строк зберігання яких не закінчився на день набрання чинності цим Законом;
- починаючи з дня набрання чинності цим Законом;
- особою, стосовно якої на день набрання чинності цим Законом розпочато, але не завершено процедуру припинення (ліквідації);
- особою, стосовно якої прийнято рішення про ліквідацію після набрання чинності цим Законом.
(Джерело: Закон № 2970, набрав чинності 28.04.2022 р.)