Згідно з п. 177.8 ст. 177 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п. п. 14.1.195 та п. п. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу МФУ від 15.12.2020 № 773), дохід, виплачений самозайнятій особі відображається у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) під ознакою доходу «157».
Отже, сума списаної юридичною особою заборгованості на користь фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування, за якою минув строк позовної давності, є доходом такої фізичної особи – підприємця.
При цьому, юридична особа суму списаної заборгованості на користь фізичної особи – підприємця у додатку 4ДФ до Розрахунку відображає під ознакою доходу «157».
(Джерело: ДПС у Тернопільській області )