Відповідно до пункту 98.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків, грошові зобов’язання чи податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку:
- якщо реорганізація здійснюється шляхом зміни найменування, організаційно-правового статусу або місця реєстрації платника податків після реорганізації він набуває усіх прав та обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу, які виникли до його реорганізації (п.п. 98.2.1 ПКУ);
- якщо реорганізація здійснюється шляхом об’єднання двох або більше платників податків з ліквідацією платників податків, що об’єдналися, об’єднаний платник податків набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу всіх платників податків, що об’єдналися (п.п. 98.2.2 ПКУ);
- якщо реорганізація здійснюється шляхом поділу платника податків на дві або більше особи з ліквідацією такого платника податків, що розподіляється, усі платники податків, які виникнуть після такої реорганізації, набувають усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу, який виник до такої реорганізації (п.п 98.2.3 ПКУ);
- у разі передачі в оренду чи концесію цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства платник податків-орендар чи концесіонер після прийняття цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства в оренду чи концесію набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу, які виникли у державного або комунального підприємства до передачі цілісного майнового комплексу в оренду чи концесію (п.п. 98.2.4 ПКУ).
Зазначені зобов’язання чи борг розподіляються між новоутвореними платниками податків пропорційно часткам балансової вартості майна, отриманого ними у процесі реорганізації згідно з розподільним балансом.
У разі якщо одна чи більше новоутворених осіб не є платниками податків, щодо яких виникли грошові зобов’язання або податковий борг, який був реорганізований, зазначені грошові зобов’язання або податковий борг повністю розподіляються між особами, що є платниками таких податків, пропорційно часткам отриманого ними майна, без урахування майна, наданого особам, що не є платниками таких податків.
Також відповідно до підпункту 5.3 Порядку розстрочення(відстрочення) грошових зобов’язань(податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі – Порядок № 574), при реорганізації платника податків, пов’язаній з утворенням нової юридичної особи, за платником, що реорганізується, зберігається право на отримане ним до такої реорганізації розстрочення(відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), у разі якщо до новоствореної юридичної особи переходять відповідні права та обов’язки платника, що реорганізується.
При реорганізації платника, пов’язаній з утворенням нової юридичної особи, для відображення залишку розстрочення (відстрочення) в інформаційній системі новоствореної юридичної особи у чинних договорах за заявою платника змінюється сторона договору (вноситься нове найменування та реквізити) (п.п. 5.5 Порядку № 574).
Реорганізація платника податків не змінює погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платниками податків, утвореними у результаті такої реорганізації (п. 98.7 ПКУ).
Отже, підстави для зупинення або відстрочення стягнення податкового боргу платника податків, який реорганізується відсутні.
(Джерело: ДПС у Луганській області)