Частиною четвертою ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) встановлено, що, зокрема, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Згідно з п. 3.4 розд. ІІІ Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 № 494, та постановою правління Пенсійного фонду України від 19 вересня 2013 року, Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) щомісяця надає Державній податковій службі України дані про пенсіонера за віком, інваліда, дату встановлення пенсії, встановлення (втрати) інвалідності.
На підставі інформації, отриманої в ПФУ, в реєстрі страхувальників встановлюються/знімаються відповідні ознаки, зокрема, «фізична особа – пенсіонер за віком», або «особа з інвалідністю».
Оскільки Законом № 2464 не передбачено пропорційного розрахунку бази нарахування ЄСВ для фізичних осіб – підприємців, то місяць, в якому втрачено статус «особи з інвалідністю» є базовим звітним періодом для таких категорій платників.
Таким чином, фізична особа – підприємець зобов’язана сплачувати ЄСВ за місяць, в якому було втрачено статус «особи з інвалідністю».
(Джерело: категорія 201.04 ЗІР)